Дорогі друзі!
90 років назад рішенням Єлисаветградської міської ради 8/13 від 06.03.1930 року на базі художньої школи для підготовки кваліфікованих кадрів будівельної галузі був створений Єлисаветградський будівельний технікум.
Першим директором був призначений Шеховцов Анатолій Семенович, і 3-го квітня 1930 року пронизливий електричний дзвінок сповістив про перший урок.
Кіровоградський будівельний коледж один з найстаріших закладів освіти міста Кропивницького.
З 1931 по 1934 рік технікум називався Зінов’євським, а в 1934 р. перейменований в Кіровоградський, а згодом – Кропивницький коледж.
Перша будівля коледжу знаходилась на розі вулиць Леніна та Калініна. Це був колишній готель, тому будівля була не дуже зручна. В одній частині будівлі був кінотеатр «Червоний партизан», в якому згодом була актова зала. За містом технікум мав своє господарство, де вирощували овочі та відгодовували свиней. Мав технікум і
гуртожиток, але місць на всіх не вистачало, тому студенти жили на квартирах.
У 1935-1936 н.р. в технікумі були вже гарно обладнані аудиторії та лабораторії. Навіть приїздили з інших областей переймати досвід, для завершення навчання переводились до нашого закладу з інших технікумів, де навчальна база не відповідала вимогам. В учбових майстернях випускали готову продукцію: патефонні столики, дерев’яні ґудзики, дитячі візочки. На кошти від продажу купували обладнання та будівельні машини.
У період ІІ Світової війни навчальний корпус технікуму від прямого попадання бомби був зруйнований і згорів. Будівля не підлягала ремонту. Після звільнення міста Кіровограда від німецько-фашистських окупантів, технікум в 1944 році поновив сою діяльність.
Міською радою було запропоновано декілька будівель для організації навчального процесу. Найбільш підійшла будівля, яка знаходилась на розі вулиць Леніна та Театральної. Це була міська садиба поміщика Бородкіна. Ніякого обладнання в будівлі не було, тому стільці, столи приносили з дому. Не було паперу, підручників, світла, чорнила робили самостійно із бузини.
В таких умовах 18 квітня 1944 року в технікумі розпочалися заняття. Але вже до початку 1945-1946 навчального року аудиторії були обладнані, поновлена робота посібних господарств. Навіть стали отримувати замовлення від будівельних організацій міста на випробування будівельних матеріалів. І технікум такі замовлення виконував. Викладачі-предметники займалися обладнанням кабінетів та лабораторій.
І у відносно короткий термін 3-4 роки технікум вийшов за організацією навчального процесу та забезпеченням наочними посібниками в число передових навчальних закладів своєї системи.
У будівлях, які були відновлені в 1944-1945 роках, технікум жив і працював аж до 1967 року.
Нова навчальна база технікуму у складі навчального, навчально – виробничого корпусів і двох будівель гуртожитків загальною площею 8616 м2 будувалася з 1964 по 1967 роки.
Будівництво нової бази виконував будівельний трест «Кіровоградпромбуд». У будівництві приймали участь викладачі і студенти коледжу, виконуючи програму практики безпосередньо на об’єктах будівництва.
У цій будівлі коледж знаходиться і до сьогодні.
У різні періоди, додатково до основної спеціальності «Промислове та цивільне будівництво», при потребі в фахівцях, велася підготовка спеціалістів за спеціальностями: «Будівельні матеріали та вироби», «Теплопостачання та вентиляції» та «Геодезія в будівництві», а в 1931 році при технікумі діяли вищі інженерно-будівельні курси.
З 1957 по 1999 рік технікум здійснював підготовку з однієї спеціальності, спочатку «Промислове та цивільне будівництво», а потім «Будівництво та експлуатація будівель та споруд». У дев’яності роки в Україні потреба у значній кількості спеціалістів зі спеціальності «Будівництво та експлуатація будівель і споруд» різко зменшилась. Вивчивши попит на потреби спеціалістів в умовах ринкової економіки нашого регіону в технікумі почали здійснювати підготовку спеціалістів з газопостачання, теплопостачання, менеджерів з організацій виробництва, дорожників та архітекторів.
За 90 років технікум випустив біля 20 000 спеціалістів, які внесли своєю працею помітний вклад в розвиток країни. Наші випускники працювали та працюють в усіх регіонах країни. Вихованці коледжу були серед учасників будівництва таких об’єктів СНГ та України як Комсомольськ – на – Амурі, Волго – Донский канал, Кременчуцької ГЕС та міст Світловодськ, Каховка, будували КАМАЗ, БАМ та багато інших об’єктів. Практично всі будівлі в місті Кропивницькому з 50-тих років будувались за участю випускників коледжу.
Коледж забезпечує високу професійну підготовку. Багато наших випускників досягли високого рівня у своїй професійній діяльності. Серед них – «Заслужений будівельник УРСР» Батістов М.К., «Заслужений будівельник» Гребенюк Олександр Володимирович, бригадир штукатурів, а потім майстер виробничого навчання Ломаченко М.І., начальник главка «Ухтанафтогазбуд» Мірошніченко В.1., віце-президент Академії архітектури та будівельних наук Бондаренко В.М. Взагалі, більше половини керівних працівників будівельних та проектних організацій Кіровоградщини – наші випускники.
Коледж надає не тільки знання для майбутньої професійної діяльності, але і навички активної громадської позиції людини. Про це свідчить діяльність випускників нашого коледжу, які були депутатами Верховної Ради Пузаков В.Т. і Касьянов С.П.; голова Кіровоградської обласної ради народних депутатів Сібірцев В.І.,
голова «Укрпошти» і колишній мер міста Мухін Г.В., колишній Міністр міністерства з надзвичайних ситуацій Кальченко В.М. та багато інших.
Коледж закінчили вже немало династій, серед них:
Таран Володимир Анатолійович (2 сини, невістка та онук)
Таран Надія Іванівна
Таран Олександр Володимирович
Таран Анатолій Володимирович
Таран Світлана Михайлівна
Таран Антон Анатолійович
Гусаков Борис Зельманович (дві доньки)
Гусакова – Аносова Зоя Борисівна
Гусакова Ірина Борисівна
Сибірцев Василь Іванович та син Сибірцев Володимир Васильович
Данильченко Володимир Анатолійович (двоє синів та донька)
Данильченко Володимир Володимирович
Данильченко Сергій Володимирович
Данильченко Ольга Володимирівна
Сімонов Ігор Матвійович (два сини та онуки)
Сімонов Ігор Ігорович
Сімонов Сергій Ігорович
Сімонов Михайло Ігорович
Сімонов Денис Ігорович
Сімонов Сергій Сергійович
Левенець-Вільчанюк Ірина Валентинівна
Левенець-Симонова Надія Валентинівна
Левенець Володимир Валентинович
Гмиря Олександра Леонідівна
Гмиря Єлизавета Сергіївна
Гмиря Дар’я Сергіївна
та багато інших.
Це свідчить, що коледж надає добру підготовку та життєвий досвід своїм випускникам, який передається в сім’ях із покоління в покоління.
Багато гарних справ на рахунку будівельного коледжу. І в першу чергу хочеться згадати всіх, хто очолював цей учбовий заклад протягом восьмидесята п’яти десятиліть:
Шеховцов Анатолій Семенович – з березеня 1930 р.
Шрон З.Я.-з 1933 р.
Чухрій Пантелеймон Григорович – з 1933 р.
Волчанський Дмитро Михайлович – з 1935 р.
Матвєєв Дмитро Михайлович – з 1938 р.
Бурулін Микола Олександрович – з 1949 р.
Сужаєв В’ячеслав Іванович – з 1955 р.
Шибакін Георгій Олександрович – з 1979 р.
Біденко Анатолій Васильович – з 1998 р.
Таран Олександр Володимирович – з 2003 р.- 2019рр
На долю кожного з них випали нелегкі турботи про розвиток закладу, його благоустрій. Доводилось ремонтувати будівлі, зміцнювати матеріально- технічну базу,
підбирати кваліфіковані кадри, налагоджувати навчання та побут студентів.
Всі вони, своєю невтомною працею, довели, що за 90років існування будівельний коледж випустив фахівців, спеціалістів середньої ланки, які внесли вагомий внесок у розвиток нашого краю та держави.
90 років у закладі освіти працюють спеціалісти і викладачі, методисти, секретарі, лаборанти, обслуговуючий персонал. 1 кожний із них вніс свій посильний внесок у літопис історії коледж
Гортаючи сторінки нашої історії не можна не згадати тих наших працівників, які сьогодні уже не з нами.
Тим, кого немає, вічний мир і сон.
Мить одна мовчати – наший їм поклон.
Золотим фондом коледжу є педагогічний колектив. Дружній, згуртований колектив однодумців, професіоналів здійснює освітній процес. Всього в коледжі працює 5 6 викладачів. З 1930 року біля 500 викладачів викладало в коледжі. Мета педагогічного колективу – створення організаційно – педагогічних умов для забезпечення індивідуального професіонального розвитку кожного студента.
Пам’ять про минуле… Це не просто здатність людської свідомості зберегти сліди минулого. Пам’ять – це ланка , яка поєднує минуле і майбутнє.
Вона вчить, переконує, дає сили, втілює віру.
Ми пам’ятаємо і свято бережемо пам’ять солдат ІІ Світової війни, але не маємо права забувати хлопців, які пройшли школу мужності в Афганістані і сьогодні захищають суверенність держави на Сході України. Серед них є студенти КБК.
Гордістю будь – якого закладу освіти є його випускники. Саме вони своєю працею, добросовісним відношенням до обов’язків досягають заслуженого авторитета,
поваги та прославляють коледж. Якби повісити карту СНГ і помітити міста, де працюють або працювали випускники коледжу на ній не залишилось би вільного місця.
Поздоровляємо випускників усіх часів і поколінь, сьогоднішніх студентів, викладачів, працівників та ветеранів з ювілеєм коледжу. Зичимо доброго здоров’я, наснаги і віри. Хай береже Вас Бог. Зі святом!
Гостинні стіни коледжу щоденно приймають близько пятиста студентів серед них стипендіати обласної ради, міського голови, Верховної ради, відмінники навчання, переможці олімпіад, професійних конкурсів, спортсмени, учасники художньої самодіяльності. Затишні кабінети, чистота та порядок створюють атмосферу теплоти та доброзичливості.
Сьогодні коледж – це сучасний інноваційний заклад освіти з колективом співробітників та студентів, чиїми руками, талантом та інтелектом пишеться новітня історія.
Сьогодні коледжу – 90. І ми готові виконувати свої головні завдання – виховувати та навчати молоде покоління, забезпечувати достойними перспективними кадрами
технічні галузі нашої країни. Впевнені, що студенти КБК ніколи ні в чому не підведуть. Це наше майбутнє і наша гордість.
Поздоровляємо випускників усіх часів і поколінь, сьогоднішніх студентів, викладачів, працівників та ветеранів з ювілеєм коледжу. Зичимо доброго здоров’я, наснаги і віри.
Хай береже Вас Бог!
Директор коледжу Інна Чернишова